Формування образного мовлення педагога

Суть заявленої нами проблеми полягає у тому, що світогляд, мовленнєва культура вихователя до­шкільного навчального за­кладу, яка прищеплюється значною мірою під час на­вчання у вишах, а нада­лі шляхом самоосвіти та в системі методичної ро­боти, спрямована переду­сім на опанування літера­турних норм і не передба­чає увиразнення мовлен­ня фольклорними зразка­ми, прислів’ями, приказ­ками. Але ж формування

образного мовлення педагога, вміння з багатьох схожих чи однако­вих за значення висловів обирати той, який найбільш точно передає смисл, настрій, залежить від того, яким обсягом лексичних багатств рідної мови, зокрема її малими фольклорними формами володіє пе­дагог.

На жаль, у процесі професійної діяльності, спрямованої на розв’язання численних педагогічних завдань, педагоги недостатньо уваги приділяють підвищенню власної мовленнєвої культури, зокре­ма пізнанню національних духовних надбань культури свого народу і оволодінню лексичним багатством мови. Про наслідки такої непо­ваги до вдосконалення мовлення вихователів йшлося вище.

Ми вважаємо, що саме вихователь-методист може оптимально впливати на формування у педагогів і дітей здатності висловлюва­тися стисло і водночас образно, емоційно забарвлювати своє мов­лення українськими народними прислів’ями й приказками. Така ро­бота не потребує додаткового часу, якого і так не вистачає. Необхід­но у повсякденні:

■   відповідно мотивувати вихователів;

■   систематично та послідовно подавати інформацію про ви­ди та значення засобів образності рідної мови.

Використання рефлексії у роботі з педагогами

Коротко представимо досвід такої роботи зі студентами-заочниками — вихователями дошкільних закладів. Маючи намір до­помогти їм увиразнити своє мовлення фразеологізмами, прислів’ями, приказками, ми запропонували рефлексивну вправу: треба було за­мислитися над змістом наведеного вислову і прислухатися до тих по­чуттів, які він викликає, а також описати свої переживання. 

Потімпедагоги зачитували свої історії. Ми навіть не очікували, що ця робота викличе такі емоції, допоможе не лише розкрити багатство осо­бистого світу вихователя, творче сприйняття ним навколишнього світу, пробудити уяву, фантазію, але й спонукає використати свій життєвий досвід, активізувати чуттєве сприйняття і, найголовніше, підкаже, як розв’язати те чи те життєве питання.

Педагоги активно обговорювали тексти, складені під час вико­нання вправи, а також, ситуації, які вони описували, не лише на прак­тичних заняттях, але й на методичних семінарах у дошкільних на­вчальних закладах. Аналіз записаних текстів дав нам змогу зробити висновок, що їх цілком можливо застосовувати у роботі з дітьми для пояснення значення наведених народних висловів. З дозволу авторів наведемо деякі з цих творів, які найбільше зацікавили колег. Споді­ваємося, що вони стануть у пригоді вихователям-методистам під час розв’язання певних проблем, підштовхнуть їх до роздумів, допомо­жуть збагатити мовлення й уявлення наших дітей про народні тради­ції, цінності українського народу.