Методична скарбничка

rainbow

Вимоги до якості мовлення педагога дошкільного закладу

 

Вимоги до якості мовлення педагога дошкільного закладу

Дошкільний вік є сенситивним періодом мовленнєвого розвитку дитини, тому один з провідних напрямів діяльності вихователя дитячого садка — формування усного мовлення та навичок мовлен­нєвого спілкування, що спирається на володіння рідною літератур­ною мовою.

Одним з основних механізмів оволодіння дітьми рідною мовою .  є наслідування. У дослідженнях основоположників методики розвитку мовлення дітей дошкільного віку Елизавети Тихеєвої та Фелікса і  Сохіна наголошується, що діти вчаться говорити завдяки слуху та І  здатності наслідувати. Дошкільники говорять те, що чують, оскільки внутрішні механізми мовлення у дитини утворюються лише під впливом систематично організованого мовлення дорослих. Автор од­нієї з методик розвитку мовлення дошкільників Муза Алексєєва від­значає, що, наслідуючи дорослих, дитина переймає не лише всі тон­кощі вимови, слововживання, побудови фраз, але й ту недоскона­лість і помилки, які зустрічаються в їхньому мовленні.

Саме тому до мовлення педагога дошкільного закладу сьогодні ставляться високі вимоги, і проблема підвищення культури мовлен­ня вихователя розглядається у контексті підвищення якості дошкіль­ної освіти.

Якість мовленнєвого розвитку дошкільників залежить від якості мовлення педагогів і від мовленнєвого середовища, яке останні ство­рюють у дошкільному закладі. Видатні педагоги Єлизавета Тихеєва та Євгенія Фльоріна особливу увагу приділяли створенню у дитячо­му садку розвивального мовленнєвого середовища як чинника роз­витку мовлення дітей. На їхню думку, дошкільним працівникам не­обхідно ставити в обов'язок створювати таке середовище, в якому «мовлення дітей могло б розвиватися правильно і безперешкодно».

У сучасних дослідженнях проблем підвищення культури мов­лення педагога виділяють компоненти його професійного мовлення і вимоги до нього. До компонентів професійного мовлення педагога відносяться:

■   якість мовного оформлення мовлення;

■  ціннісно-особистісні установки пе­дагога;

■  комунікативна компетентність;

■  чіткий відбір інформації для ство­рення вислову;

■  орієнтація на процес безпосеред­ньої комунікації.

Серед вимог до мовлення педагога дошкільного закладу виділяють:

■  правильність — відповідність мов­лення мовним нормам. Педагогу не­обхідно знати і виконувати у спіл­куванні з дітьми основні норми рід­ної мови: орфоепічні норми (прави­ла літературної вимови), а також норми утворення і зміни слів;   

■  точність — відповідність змісту мовлення та інформації, яка лежить у його основі. Педагогу слід зверну­ти особливу увагу на семантичний (смисловий) аспект мовлення, що сприяє формуванню у дітей навичок точності слововживання;

■  логічність — вираження у смисло­вих зв'язках компонентів мовлення і відносин між частинами та компо­нентами думки. Педагогу слід врахо­вувати, що саме у дошкільному віці закладаються уявлення про струк­турні компоненти зв'язного висло­ву, формуються навички викорис­тання різних способів внутрішньо-текстових зв'язків;

■  чистота — відсутність у мовленні елементів, невластивих літературній мові. Усунення із активного мовлення не літературної лексики — одне із завдань мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку. Тому, зважаючи на те, що у цьому віці провідним механізмом мовленнєвого розвитку є наслі­дування, педагогу необхідно піклуватися про чистоту влас­ного мовлення: неприпустимо використовувати слова-паразити, діалектні, жаргонні слова;

■  виразність — особливість мовлення, що допомагає захо­плювати увагу і створювати атмосферу емоційного співпе­реживання. Виразність мовлення педагога є потужним за­собом впливу на дитину. Володіння педагогом різними засо­бами виразності мовлення (інтонація, темп мовлення, сила, висота голосу тощо) сприяє не лише формуванню довільно­сті виразності мовлення дитини, але й повнішому усвідом­ленню дитиною змісту мовлення дорослого, формуванню вміння виражати своє ставлення до предмета розмови;

■  багатство — уміння використовувати всі мовні одиниці з метою оптимального вираження інформації. Педагогу

слід враховувати, що в дошкільному віці формуються осно­ви лексичного запасу дитини, тому багатий лексикон само­го педагога сприяє не лише розширенню словарного запа­су дитини, але й допомагає сформувати у неї навички точ­ності слововживання, виразності й образності мовлення;

доцільність — вживання у мовленні одиниць, відповідних ситуації та умовам спілкування. Доцільність мовлення пе­дагога передбачає, насамперед, володіння відчуттям сти­лю. Урахування специфіки дошкільного віку націлює педа­гога на формування у дітей культури мовленнєвої поведін­ки (навичок спілкування, уміння користуватися різними формулами мовленнєвого етикету, орієнтуватися на ситуа­цію спілкування співбесідника т. ін.).

До цього переліку необхідно додати і правильне використання педагогом невербальних засобів спілкування, його уміння не лише говорити з дитиною, але й чути її.

Безумовно, знання педагогом дошкільного закладу зазначених  вимог, їх дотримання і постійне вдосконалення свого мовлення —це запорука успішності роботи з мовленнєвого розвитку дітей у до­шкільному закладі

 

Формування образного мовлення педагога

  Суть заявленої нами проблеми полягає у тому, що світогляд, мовленнєва культура вихователя до­шкільного навчального за­кладу, яка прищеплюється значною мірою під час на­вчання у вишах, а нада­лі шляхом самоосвіти та в системі методичної ро­боти, спрямована переду­сім на опанування літера­турних норм і не передба­чає увиразнення мовлен­ня фольклорними зразка­ми, прислів'ями, приказ­ками. Але ж формування

образного мовлення педагога, вміння з багатьох схожих чи однако­вих за значення висловів обирати той, який найбільш точно передає смисл, настрій, залежить від того, яким обсягом лексичних багатств рідної мови, зокрема її малими фольклорними формами володіє пе­дагог.

На жаль, у процесі професійної діяльності, спрямованої на розв'язання численних педагогічних завдань, педагоги недостатньо уваги приділяють підвищенню власної мовленнєвої культури, зокре­ма пізнанню національних духовних надбань культури свого народу і оволодінню лексичним багатством мови. Про наслідки такої непо­ваги до вдосконалення мовлення вихователів йшлося вище.

Ми вважаємо, що саме вихователь-методист може оптимально впливати на формування у педагогів і дітей здатності висловлюва­тися стисло і водночас образно, емоційно забарвлювати своє мов­лення українськими народними прислів'ями й приказками. Така ро­бота не потребує додаткового часу, якого і так не вистачає. Необхід­но у повсякденні:

■   відповідно мотивувати вихователів;

■   систематично та послідовно подавати інформацію про ви­ди та значення засобів образності рідної мови.

Використання рефлексії у роботі з педагогами

Коротко представимо досвід такої роботи зі студентами-заочниками — вихователями дошкільних закладів. Маючи намір до­помогти їм увиразнити своє мовлення фразеологізмами, прислів'ями, приказками, ми запропонували рефлексивну вправу: треба було за­мислитися над змістом наведеного вислову і прислухатися до тих по­чуттів, які він викликає, а також описати свої переживання. 

Потімпедагоги зачитували свої історії. Ми навіть не очікували, що ця робота викличе такі емоції, допоможе не лише розкрити багатство осо­бистого світу вихователя, творче сприйняття ним навколишнього світу, пробудити уяву, фантазію, але й спонукає використати свій життєвий досвід, активізувати чуттєве сприйняття і, найголовніше, підкаже, як розв'язати те чи те життєве питання.

Педагоги активно обговорювали тексти, складені під час вико­нання вправи, а також, ситуації, які вони описували, не лише на прак­тичних заняттях, але й на методичних семінарах у дошкільних на­вчальних закладах. Аналіз записаних текстів дав нам змогу зробити висновок, що їх цілком можливо застосовувати у роботі з дітьми для пояснення значення наведених народних висловів. З дозволу авторів наведемо деякі з цих творів, які найбільше зацікавили колег. Споді­ваємося, що вони стануть у пригоді вихователям-методистам під час розв'язання певних проблем, підштовхнуть їх до роздумів, допомо­жуть збагатити мовлення й уявлення наших дітей про народні тради­ції, цінності українського народу.

 

„Будь обережним”

 

„Будь обережним”

конспект заняття з ОБЖД

ІІ мол. група

 

Завдання: нагадати дітям про те, що деякі дорослі можуть бути небезпечними, про неспівпадання приємної зовнішності , голосу з добрими намірами дорослих. Вчити дітей вміти сказати іншим дітям, які хочуть втягнути її у небезпечну ситуацію. Виховувати обережність у поведінці з іншими.

Словник :лихо, ображати , незнайомий

Матеріал :лялька – бабуся (з лялькового театру), іграшковий будиночок, козеня, іграшки, м’яч.

Методичні прийоми :зустріч з бабусею, котра шукає Колобка, бесіда, розповідь вихователя, дітей, розмова з козенятком, розповідь про Івасика – Телесика, гра „Можна – не можна”.

                                            Хід заняття

Діти заходять в групу, сідають на стільці. В двері хтось стукає. Це прийшла бабуся, вона плаче :

В – Що сталося, бабусю? Ви когось шукаєте?

Б – Так, сталося лихо! Я шукаю Колобочка, я дуже на нього сердита.

В – Діти, чому бабуся сердита на колобочка ?

Д – (Бо колобок не слухняний, він утік з дому).

В – Малята, подумайте, з дому можна втікати? Ні!

В – Правильно, не можна. Але піти гуляти далеко можна тільки з мамою чи з татом, бабусею чи дідусем.

Б – Я не знаю, де мені мого Колобка шукати. Він же навіть не сказав куди він йде (плаче).

В – Бачите діти, як неправильно поступив Колобок! Коли ви кудись йдете, треба завжди сказати татові чи мамі, щоб вони не хвилювались, а Колобок цього не зробив.

Б – Ой-йо-ой! Мій Колобок такий рум’яний, такий смачний. Якби він когось злого та поганого не зустрів у дорозі, щоб його ніхто не з’їв.

В – Бабусю, не хвилюйтесь, наші діти знають цю казочку. Вони розкажуть Вам кого зустрів колобок. -  Діти  кого зустрів Колобок у дорозі?

Д – ( Зайчика, Вовка, Ведмедя, Лисичку)

В – Ці звірята ображали Колобка, робили йому щось погане?

Д – (Зайчик, Вовк, Ведмідь – ні, а Лисичка його з’їла)

В – Бачите, діти, яке лихо сталося з Колобком. Тож запам’ятайте : самим, без дозволу дорослих ніколи не можна йти з дому. А ви бабусю не журіться, спечіть собі іншого Колобка.

Б – Добре малята, я так і зроблю. До побачення .

( На столі іграшковий будиночок. В ньому маленьке козеня. Воно співає сумну пісеньку). Діти  підходять до столу, слухають.

К – Я маленьке козенятко  і порожня моя хатка. Тут нема моїх братів, бо усіх їх вовк поїв.

В – Діти  мені здається, що в цього козенятки сталося якесь горе? - давайте запитаємо (діти питають).

Козенятко розповідає, що у хатинку зайшов вовк і поїв усів козенят.

В – А хіба ж тобі мама не наказувала двері нікому не відкривати, в хатинку нікого не пускати?

К – Наказувала, та я не послухав. Вовк тоненьким голоском заспівав, а я думав, що це мама та й відчинив.

В – Козенятко, не хвилюйся, зараз прийде твоя мама, вона допоможе визволить козенят від вовка. Бачите малята, що сталося з козенятами. Тож добре запам’ятайте : нікому чужому двері не можна відчиняти, в квартиру незнайомих пускати не можна.

- Діти, я ще знаю одну казочку про хлопчика Івасика-Телесика. З ним також сталось таке лихо. Він був неуважний. Переплутав свою маму з бабою Ягою. Коли баба Яга його покликала, він думав, що це його мама і підпливи на човнику до неї баба Яга його забрала і хотіла з’їсти.

 Ви діти так не робіть. Коли вас якісь чужі незнайомі люди кличуть з собою, ви ніколи з ними не йдіть. Адже тоді мама буде шукати вас, і дуже хвилюватиметься.

-         Я бачу ви все зрозуміли. А тепер час погратися.

Гра „ Можна – неможна” (з м’ячем)   

(Можна) треба

гуляти тільки біля свого будинку

повідомляти маму куди йдеш

гуляти далеко від дому тільки з дорослими

захищати менших, слабших

(Неможна)

утікати з дому

відкривати двері чужим людям

розмовляти з чужими людьми

сідати у машину до незнайомих

залишати менших сестричок чи братиків без нагляду

утікати з садочка

 

План роботи ­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­ засідань батьківського ліцею

План  роботи ­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­

засідань батьківського ліцею

2016 - 2017 н.р.

 

Керівник :Радчук  Алла Федорівна        

Засідання 1

Тема : У чому мудрість батьківської любові

Завдання : Поглибити знання батьків про емоційний світ дитини, способи вираження любові до неї.  Продовжувати вчити формувати духовно багату , цілісну особистість дитини , подаючи власний приклад.

                               План

1. Вправа « Знайомство»              

2. У чому мудрість батьківської любові . - ( консультація – Радчук А.Ф.)

3. Перегляд  відеосюжету « Що таке щаслива сім’я»

4. Пам’ятка для батьків

Засідання 2

Тема : « Виховання дітей в праці»

 Завдання: ознайомити батьків із програмовими вимогами трудового   виховання дошкільників. Надати практичну допомогу у залученні дітей до суспільно- корисної праці, разом з батьками формувати у дітей постійну потребу в діяльності, інтерес до праці та результатів трудових дій. Виховувати етику та культуру праці.

                               План

  1. Вправа « Знайомство з батьками» 

  2. Трудове навчання – складова частина всебічного розвитку дошкільника    - ( презентація – Радчук А.Ф.)

   3.  Конструктивний діалог з батьками про організацію дитячої праці в  закладі  та вдома

   4. Відеоперегляд праці у природі

   5. Пам’ятка для батьків.

 

Ми піклуємося про найдорожче для вас

gallery contact